Санітарні Руссо-Балти
До початку Першої світової війни в Російській армії було всього дві санітарні машини. З початком війни ситуація докорінно змінилася. Незважаючи на відсутність досвіду експлуатації в армії автомобілів для перевезення поранених, одним із першочергових завдань військового командування стало формування автомобільних санітарних колон. Восени 1914 року Російсько-Балтійський завод відвантажив Військовому міністерству санітарний автомобіль, виготовлений на шасі № 339 моделі «С 24/40». Це був єдиний санітарний «Руссо-Балт», повністю побудований на заводі в Ризі. Надалі було ухвалено рішення закуповувати автомобілі цього призначення за кордоном і виготовляти спеціальні кузови на різних кузовних фабриках, використавши для них як іноземні, так і вітчизняні шасі.
Вітчизняні кузови для перевезення поранених з підвісними ношами розробив лікар Учбової автомобільної роти, відомий автомобіліст доктор Є.Ф. Климович. Починаючи з літа 1914 року, переважно в майстернях Учбової автомобільної роти за його системою було обладнано 50 автомобілів на шасі, що надійшли з військово-автомобільної повинності і куплені в Російсько-Балтійського заводу, і 300 автомашин - на шасі, придбаних в Англії та Франції. Після прибуття в Росію перших великих партій англійських і французьких автомашин до будівництва санітарних були підключені різні кузовні та екіпажні фабрики і майстерні в Петрограді, Москві та інших містах - столичні фірми «Ів. Брейтігам», «К. Крюммель», «А. Ф. Куранов» та «А. Є. Рогозін», московські «П. Ільїн», «Брати Крилови», «С. І. Суботін» та «А. І. Євсєєв». У невеликій кількості санітарні машини будували фірми «Емпеде» і “Гекманн” в Одесі, «А. Фрізен» у Ризі та різні екіпажні майстерні.
Для автомобільних санітарних загонів, сформованих різними громадськими організаціями, Імператорське Російське автомобільне товариство (ІРАТ) розробило більш простий кузов, що являв собою вантажну платформу, вкриту м'якими тюфяками і захищену брезентовим тентом. Санітарні машини «за типом, виробленим ІРАО», будували в Петрограді фабрики «Ів. Брейтігам» і «А.Ф. Куранов». Використовували шасі різних легкових автомобілів, зокрема й «Руссо-Балтів» моделей «С 24/40» і «Е 15/35». Останні 20 шасі моделі «Е 15/35» № 457, 460, 461, 463-465, 469, 471, 472-475, 477-484 було передано Військовому відомству навесні 1915 року, їх використовували здебільшого для встановлення санітарних кузовів.
Під час війни загострилася проблема підвищення прохідності автомобілів. Восени 1915 року Адольф Кегресс представив на розгляд Технічної комісії ДВТУ докладний опис модернізованої конструкції гусеничного рушія, на що негайно надійшла резолюція: «Вкрай бажано випробувати пристосування Кегресса на автомобілях різних систем, а особливо можливість їхнього застосування для броньових автомобілів, що може мати велике значення». Тоді ж за системою Кегресса було перебудовано один штабний автомобіль «Руссо-Балт С 24/40» (шасі № 579 серії XIII-біс) і п'ять санітарних машин - одна на шасі «Руссо-Балт». За неперевіреними відомостями з 1913 до 1915 року загалом було виготовлено чотири напівгусеничні «Руссо-Балти» різних моделей.
У вересні 1914 року була сформована і вирушила на Північний фронт автомобільно-санітарна колона ІРАО імені Спадкоємця Цесаревича. Її перші машини були виготовлені на Петроградській кузовній фабриці «Ів. Брейтігам» на шасі автомобілів, пожертвуваних членами ІРАО, серед яких був один «Руссо-Балт», ймовірно, моделі «С 24/30». За рік у складі колони перебували вже п'ять «автосаней» системи Кегресса, з них щонайменше одна машина на шасі «Руссо-Балт» і дві на шасі «Рено». Кожна з них мала вантажні причепи-сани з медичним обладнанням і запасом медикаментів.
Санітарка на базі С24-30. Він же Ландолє. За основу взята радянська модель, кузов якої постраждав від чуми. Тож весь кузов, починаючи від капотного відсіку і закінчуючи санітарною будкою, був виготовлений з нуля за допомогою пластику і шпона.
Санітарка на базі С24-40. Він же Торпедо. За основу взята теж радянська машинка, мабуть самий розповсюджений варіант із 5 можливих. Замінив спицеві колеса на колеса закритого типу (взяті з АМО), зняв дах і зробив імітацію зложеного, додав багажну сітку позаду (перероблена сітка з моделі ЗІС 101) та всановив ящик аптечки стандарту тих років. Ну і прапорці на крилах. В обох моделях встановлена прозора оптика з відзеркаленням.
