Справа не в тому скільки ти цім займаєшся( хоча і в цьому також) а на скільки ти можеш вжитися в те що тобі доведеться зробити, і це стосовно усього.
А якщо взагалі, я з малих років, щось будував , ліпив, строгав, і т.і. Усе життя, щось підвергалось модернізаціі, апгрейду, щось будувалось з нуля .а щось просто дороблялось чи перероблялось, бо не відповідало моїм вимогам. В цьму відношенні я дуже вибагливий, що не можу сказати наприклад про їжу, тут я не вибагливий, можу навіть підніжним кормом харчуватись.

А от стосовно побуту , того що мене супроводжує по життю і окружає , тут вже геть інша справа. І лежачи на дивані з кухалем пива і утупившись у телевізор, це також не про мене. Хоча і телевізор дивлюсь, і пиво у розумних межах люблю, якщо ще і Пілсен, і про диван .теж можу багато чтого сказати( доречі найближчим часом таки затрону і цю тему ,бо вона також стала у моєму житті деяким випробуванням, але це трохи піздніше)
А якщо брати за увагу тільки моделі, так це все сталося з того часу .як побачив на розкладці серед газет і журналів .тестовий номер АЛ з 407-им Москвичем. Він то рідний і попав під роздачу, як тільки я його узяв у руки

А в загалі то 43 автомініатюра( а іменно тільки цей масштаб на мій погляд може передати достойний як зовнішній вигляд , і не навантажити об,ємом від розмірів і коштів на відміну від 18-го, але це все чисто ИМХО) мене бентежила і цікавила усе моє життя.. І навіть у скруті часи, думав про них( хоча і не мав, а те що залишилось від дитинства, давно було розібрано по дрібницям усім кому не лінь: племінниками, дітьми друзів, і до моїх навіть дітей, нічого у належному стані не дожило). От і считайте, скільки років я цим займаюсь.
А що до часу яку я можу відвести на моделі, так це може бути і цілий день, бо в більшості на даний час це ще і мій кусок хліба з маслом.
