LaKOSS писав:А перед этим прочитал "Записки українського сАмашедшего" Лины Костенко.
Написано - супер, но какой-то он пессимистический...
И Лина Васильевна очень интересный человек, и произведения у нее хорошие, особенно - лирика. Хотя, ее первый прозаический роман "Записки українського самашедшего" тоже прочитал с огромным интересом. И пессимизма не увидел, скорее - отменная сатира. Именно сатира, а не юмор ) Кстати, кому интересно, здесь видеоверсия творческого вечера Лины Костенко в Харькове. Как раз презентация "Записок".
Не смог удержаться - добавил два своих любиміх коротких произведения Костенко:
Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану.
В барельєфах печалі уже їм спинилася мить.
А підмайстри іще не зробились майстрами.
А робота не жде. Її треба робить.
І приходять якісь безпардонні пронози.
Потираючи руки, беруться за все.
Поки геній стоїть, витираючи сльози,
метушлива бездарність отари свої пасе.
Дуже дививй пейзаж: косяками ідуть таланти.
Сьоме небо своє пригинає собі суєта.
При майстрах якось легше. Вони - як Атланти.
Держать небо на плечах. Тому і е висота.
* * *
Шукайте цензора в собі.
Він там живе, дрімучий, без гоління.
Він там сидить, як чортик у трубі,
і тихо вилучає вам сумління.
Зсередини, потроху, не за раз.
Все познімає, де яка іконка.
І непомітно вийме вас - із вас.
Залишиться одна лиш оболонка.
