Re: Нестареющая классика.
Додано: 26 листопада 2024, 16:10
Оригінальний Bugatti Type 57S, номер шасі 57385 із закритими поворотними передніми крилами був представлений на Паризькому автосалоні 1936 року. Ця спортивна модель була роботою Жана Бугатті, який спроектував автомобіль із заниженим шасі, ефектним кузовом родстер та двигуном із сухим картером. Родзинкою цього кузова були передні крила мотоциклетного типу, які поверталися разом із колесами. Цей автомобіль був єдиним Bugatti Type 57S, випущеним із заводським кузовом родстер.
Першим власником машини був дехто Жерар Константин.
Через два роки, у 1938 р., новим власником машини став відомий французький художник Андре Дерен, який був великим аматором Бугатті і мав кілька машин цієї марки. Дерен зберігав усі свої Bugatti у великому маєтку в Шамбурсі La Roseraie, який було придбано Андре та Алісою Дерен у липні 1935 року.
Експлуатація машини показала, що рішення закритих поворотних крил вкрай непрактичне, і автомобіль отримав нові, традиційні крила.
Автомобіль залишався у володінні Дерена протягом 14 років.
У лютому 1952 року Дерен продав свій родстер Анрі Фору, який доручив Роджеру Тунезі переробити оригінальний (вже за винятком поворотних крил) кузов Жана Бугатті на сучасніший кузов у стилі італійської баркетти. Далі в історії машини маємо прогалину.
А в серпні 1958 року цей автомобіль таємниче зник у Парижі, коли його тодішній власник пан Баллейг'є припаркував його на Ліонському вокзалі. Машину мав забрати механік, але цього не сталося, і ходять чутки, що машину залишили на Ліонському вокзалі на два тижні. Доля автомобіля сьогодні – це повна чорна діра.
Версія машини Андре Дерена зі стандартними передніми крилами була відтворена Еріком Коуксом (відомим майстром реплік Atlantic).
Оригінальний автомобіль у тому вигляді, як він виставлявся на паризькому шоу 1936 року, з поворотними передніми крилами був відтворений Жаном Бетсом, майстром кузовів, який працював у відомого брюссельського дилера Bugatti Жана ДеДоббелера в 50-60-х роках. Ця репліка була побудована на шасі 57555 і сьогодні виставлена в музеї Autovision в Альтлусхаймі, Німеччина.

Моя модель відображає прототип автосалону 1936 року, який мав на кормі неприховану запаску. На архівних фото видно, що в машині запасне колесо заховане в під кришкою багажника. Але є також архівні фото, що підтверджують існування версії автомобіля, модель якого відтворила Brumm.
Модель Brumm, яку я недорого придбав, була без бокса, подекуди мала сколи фарби і виглядала так собі, простенько. В принципі, я її і купував для того, щоб переробити в більш деталізовану та яскраву.
Кому цікаво, ось перелік всієї зробленої роботи.
• Відливка кузова та фарбування були виконані погано. Змив стару фарбу, заліпив епоксидкою отвори від кріплення лобового скла, відполірував та заново пофарбував весь кузов. 2 шари фарби та 2 шари лаку, все з балончика.
• Також пофарбував днище, маточини коліс та передню балку. Виділив чорним решітки на капоті.
• Зробив ручки та замки відкривання капота.
• Зробив вихлопну трубу.
• На кришках крил просвердлив отвори для імітації болтів кріплення.
• Зробив нове кріплення фар, проводку до них та передню поперечину на рамі.
• Допрацював кришку радіатора, горловину бензобака та кріплення запаски.
• Відполірував лобове скло, зробив нове кріплення, рамку та встановив двірник.
• Допрацював задні ліхтарі.
• З донора підібрав, підігнав та пофарбував сидіння.
• Зробив кермо, важелі, педалі, торпедо з приладами.
• Встановив дзеркало.
• Допрацював облицювання радіатора: зробив вертикальну решітку.
• Зробив поздовжню та поперечну кермові тяги.
• Встановив кріплення тенту з боків кузова.
• Замовив у китайців хром-декаль «Bugatti 57» та наклеїв на корму.
• Обладнав бокс. Наклеїв вінілову підложку, замовив наклейки та табличку. Зробив кріплення моделі.

Першим власником машини був дехто Жерар Константин.
Через два роки, у 1938 р., новим власником машини став відомий французький художник Андре Дерен, який був великим аматором Бугатті і мав кілька машин цієї марки. Дерен зберігав усі свої Bugatti у великому маєтку в Шамбурсі La Roseraie, який було придбано Андре та Алісою Дерен у липні 1935 року.
Експлуатація машини показала, що рішення закритих поворотних крил вкрай непрактичне, і автомобіль отримав нові, традиційні крила.
Автомобіль залишався у володінні Дерена протягом 14 років.
У лютому 1952 року Дерен продав свій родстер Анрі Фору, який доручив Роджеру Тунезі переробити оригінальний (вже за винятком поворотних крил) кузов Жана Бугатті на сучасніший кузов у стилі італійської баркетти. Далі в історії машини маємо прогалину.
А в серпні 1958 року цей автомобіль таємниче зник у Парижі, коли його тодішній власник пан Баллейг'є припаркував його на Ліонському вокзалі. Машину мав забрати механік, але цього не сталося, і ходять чутки, що машину залишили на Ліонському вокзалі на два тижні. Доля автомобіля сьогодні – це повна чорна діра.
Версія машини Андре Дерена зі стандартними передніми крилами була відтворена Еріком Коуксом (відомим майстром реплік Atlantic).
Оригінальний автомобіль у тому вигляді, як він виставлявся на паризькому шоу 1936 року, з поворотними передніми крилами був відтворений Жаном Бетсом, майстром кузовів, який працював у відомого брюссельського дилера Bugatti Жана ДеДоббелера в 50-60-х роках. Ця репліка була побудована на шасі 57555 і сьогодні виставлена в музеї Autovision в Альтлусхаймі, Німеччина.

Моя модель відображає прототип автосалону 1936 року, який мав на кормі неприховану запаску. На архівних фото видно, що в машині запасне колесо заховане в під кришкою багажника. Але є також архівні фото, що підтверджують існування версії автомобіля, модель якого відтворила Brumm.
Модель Brumm, яку я недорого придбав, була без бокса, подекуди мала сколи фарби і виглядала так собі, простенько. В принципі, я її і купував для того, щоб переробити в більш деталізовану та яскраву.
Кому цікаво, ось перелік всієї зробленої роботи.
• Відливка кузова та фарбування були виконані погано. Змив стару фарбу, заліпив епоксидкою отвори від кріплення лобового скла, відполірував та заново пофарбував весь кузов. 2 шари фарби та 2 шари лаку, все з балончика.
• Також пофарбував днище, маточини коліс та передню балку. Виділив чорним решітки на капоті.
• Зробив ручки та замки відкривання капота.
• Зробив вихлопну трубу.
• На кришках крил просвердлив отвори для імітації болтів кріплення.
• Зробив нове кріплення фар, проводку до них та передню поперечину на рамі.
• Допрацював кришку радіатора, горловину бензобака та кріплення запаски.
• Відполірував лобове скло, зробив нове кріплення, рамку та встановив двірник.
• Допрацював задні ліхтарі.
• З донора підібрав, підігнав та пофарбував сидіння.
• Зробив кермо, важелі, педалі, торпедо з приладами.
• Встановив дзеркало.
• Допрацював облицювання радіатора: зробив вертикальну решітку.
• Зробив поздовжню та поперечну кермові тяги.
• Встановив кріплення тенту з боків кузова.
• Замовив у китайців хром-декаль «Bugatti 57» та наклеїв на корму.
• Обладнав бокс. Наклеїв вінілову підложку, замовив наклейки та табличку. Зробив кріплення моделі.













































































































