Першим власником машини був дехто Жерар Константин.
Через два роки, у 1938 р., новим власником машини став відомий французький художник Андре Дерен, який був великим аматором Бугатті і мав кілька машин цієї марки. Дерен зберігав усі свої Bugatti у великому маєтку в Шамбурсі La Roseraie, який було придбано Андре та Алісою Дерен у липні 1935 року.
Експлуатація машини показала, що рішення закритих поворотних крил вкрай непрактичне, і автомобіль отримав нові, традиційні крила.
Автомобіль залишався у володінні Дерена протягом 14 років.
У лютому 1952 року Дерен продав свій родстер Анрі Фору, який доручив Роджеру Тунезі переробити оригінальний (вже за винятком поворотних крил) кузов Жана Бугатті на сучасніший кузов у стилі італійської баркетти. Далі в історії машини маємо прогалину.
А в серпні 1958 року цей автомобіль таємниче зник у Парижі, коли його тодішній власник пан Баллейг'є припаркував його на Ліонському вокзалі. Машину мав забрати механік, але цього не сталося, і ходять чутки, що машину залишили на Ліонському вокзалі на два тижні. Доля автомобіля сьогодні – це повна чорна діра.
Версія машини Андре Дерена зі стандартними передніми крилами була відтворена Еріком Коуксом (відомим майстром реплік Atlantic).
Оригінальний автомобіль у тому вигляді, як він виставлявся на паризькому шоу 1936 року, з поворотними передніми крилами був відтворений Жаном Бетсом, майстром кузовів, який працював у відомого брюссельського дилера Bugatti Жана ДеДоббелера в 50-60-х роках. Ця репліка була побудована на шасі 57555 і сьогодні виставлена в музеї Autovision в Альтлусхаймі, Німеччина.

Моя модель відображає прототип автосалону 1936 року, який мав на кормі неприховану запаску. На архівних фото видно, що в машині запасне колесо заховане в під кришкою багажника. Але є також архівні фото, що підтверджують існування версії автомобіля, модель якого відтворила Brumm.
Модель Brumm, яку я недорого придбав, була без бокса, подекуди мала сколи фарби і виглядала так собі, простенько. В принципі, я її і купував для того, щоб переробити в більш деталізовану та яскраву.
Кому цікаво, ось перелік всієї зробленої роботи.
• Відливка кузова та фарбування були виконані погано. Змив стару фарбу, заліпив епоксидкою отвори від кріплення лобового скла, відполірував та заново пофарбував весь кузов. 2 шари фарби та 2 шари лаку, все з балончика.
• Також пофарбував днище, маточини коліс та передню балку. Виділив чорним решітки на капоті.
• Зробив ручки та замки відкривання капота.
• Зробив вихлопну трубу.
• На кришках крил просвердлив отвори для імітації болтів кріплення.
• Зробив нове кріплення фар, проводку до них та передню поперечину на рамі.
• Допрацював кришку радіатора, горловину бензобака та кріплення запаски.
• Відполірував лобове скло, зробив нове кріплення, рамку та встановив двірник.
• Допрацював задні ліхтарі.
• З донора підібрав, підігнав та пофарбував сидіння.
• Зробив кермо, важелі, педалі, торпедо з приладами.
• Встановив дзеркало.
• Допрацював облицювання радіатора: зробив вертикальну решітку.
• Зробив поздовжню та поперечну кермові тяги.
• Встановив кріплення тенту з боків кузова.
• Замовив у китайців хром-декаль «Bugatti 57» та наклеїв на корму.
• Обладнав бокс. Наклеїв вінілову підложку, замовив наклейки та табличку. Зробив кріплення моделі.



































































































