Остання німецька команда, з представлених в сезоні 1991 - БМВ. Команди БМВ більшу частину сезону 1991 року грали основну партію, і там де не могли перемогти більш потужних інгольштадців, там нав’язували виснажливу боротьбу, що мало відображення в кінцевій таблиці результатів. БМВ спорт ЕВО зразка 1991 року мав потужність 350 к.с. при масі спорядженого автомобіля 980 кіло. Загальні характеристики біли схожі з мерседесівськими, під капотом була рядна четвірка 2,5л, а склад команд був підібраний досить вдало. За БМВ в 1991 році виступало велика кількість команд, ( Schnitzer, Bigazzi, Linder, Unitron, Marlboro BMW Dealer Team, Team Isert, MM Diebels Alt), тож основну масовку створювали саме пілоти Мюнхенського виробника. Найбільш результативними пілотами з пропелером на капоті були венесуелець Джоні Чекотто, британець Стів Сопер та німець Йоахім Вінкельхок, тому опис сезону для команд БМВ я хотів би подати в розрізі результатів саме цих пілотів.
Вже перша гонка в Зольдері показала, що бехи задніх пасти не збиралися – обидві гонки виграв Джонні Чекото, він набрав 40 із 40можливих очок, а на наступному етапі в Хоккенхаймі впевнено переміг Стів Сопер. Невдалою була друга гонка для Чекотто, він мав зіткнення зі Штуком, через що був дискваліфікований через 2 години після гонки. Найбільш несправедливим став той факт, що минулого року венесуелець сам був вибитий з траси молодим гонщиком Мерседеса Шумахером, тоді Чекото втратив шанси на чемпіонський титул, а Шумахер навіть не був покараний. Проте після двох етапів Чекотто продовжував утримувати першу сходину чемпіонату із 50 балами, Сопер відставав лише на 2 очка.
Нюрбургринг став невдалим для полотів БМВ. Чекотто зійшов через проблеми з двигуном, Сопера спіткала така ж біда. Вінкельхок зіткнувся з Тімом, та був дискваліфікований, хоча ситуація, на мою думку була досить спірна – датчанин просто не залишив простору для маневра Вінкельхока, через що в шикані БМВ протаранила Мерседес Курта. Тим не менш всі претенденти на високі позиції серед пілотів БМВ зазнали невдачі. Із перевагою в 6 очок на першу проміжну сходину в чемпіонаті фортуна випхала Клауса Людвіга, Чекотто і Сопер опустилися на позицію нижче.
На Берлінському Афусі в першій гонці Сопер -5, Чекото 6, у 2й – Сопер 4 , Чекотто-5 Вінкельхок -8,6. Саме тут відбулася аварія, коли через несправність АБС Тіім протаранив Чекотто. Невдача Людвіга знову винесла Чекотто в лідери чемпіонату.
Цікавим на події виявився етап у Вунсторфі – Першу гонку виграв Вінкельхок, Чекотто був вибитий з траси Мерседесом Кудіні і тому прийшов лише шостим, другу виграв Чекото, Вінкельхок другий. Увага – питання – чи був покараний Кудіні за навмисну аварію? Правильна відповідь – ні. Доволі вільне трактування спортивної поведінки у організаторів, мені здається.
Всю другу гонку лідирував Вінкельхок, але на фінішній прямій він за командою з боксів трохи пригальмував і на півкорпуса пропустив вперед Чекотто, віддавши йому перемогу – командна тактика в дії. В проміжному результаті троє пілотів БМВ – Чекотто, Сопер і Вінкельхок опинились в першій п’ятірці.
Норісрінг Для BMW був невдалим,але вже на трасі Diepholz, Сопер показав 2й результат в першій гонці, , у другій він перемагає, Чекотто прийшов 2й. Цей чудовий результат негайно перемістив британця Стіва Сопера на верхню щабель чемпіонату, і відтепер команда БМВ мала двох претендентів на перемогу, адже Сопер мав 119 очок, Чекотто -118. Втім конкуренти в особі Франка Біли, Клауса Людвіга і Ханса-Йоахіма Штука вже рішуче настіпали на п’яти лідерам. Вже на наступному етапі в Нюрнбергу після двох перемог чемпіонат очолив Клаус Людвіг. Немає нічого ганебного, якщо програєш пілоту, якого всі кличуть «містер Нюрбургринг» на його улюбленій трасі, проте пілоти БМВ втратили свої лідируючі позиції, і відвоювати їх назад вже не змогли...
В м’ясорубці Зінгена в першій гонці починаючи з 5ї позиції щільно фінішували Чекотто, Сопер, Хан та Ніссен, однак у другій гонці через КПП зійшов Сопер, і через двигун Чекотто. Знову ця двійка втратила позиції, опинившись на четвертій та п’ятій сходині, на цих позиціях вони й завершили чемпіонат.
Вересневою прохолодою і дощем зістрів Хоккенхайм – остання гонка чемпіонату ДТМ сезону 1991 року. В дощ БМВ не мала вагомих шансів проти повнопривідних Ауді, тому турнірна таблиця лише посунула наперед інгольштадських пілотів.
Були ще дві чудові гонки, які дарували глядачам видовище суперницької боротьби - у Брно та в Донінгтоні, проте на результати чемпіонату вони не впливали.
Модель БМВ ДТМ 1991 року від АУТОарт, №11, пілот – Стів Сопер
дякую, вийшло. Переробив повідомлення з Опелем, мені здається, що так наглядніше 
