Форум Українських Колекціонерів

streetst писав:Ну по перше Люся ШИКАРНА !!! Не знаю чому але мені іноді здається що у твоєму виконанні сучасні авто мені більше подобаються хоча в реальних більше класику полюбляю може того що сучасних не такий вибір модельок і кожна з них зацікавлює ??? Не вистачає фото салону і пам'ятаю в тебе були проблеми з тонуванням скла, бачу тут ти її вдало вирішив, як ?

По 166. Як завжди, те що шукаєш дуууууже довго, знаходиш зовсім випадково 015 з усіх боків
http://autoelusso.it/ferrari-166-inter- ... sima/auto/

Ну классика ,тим паче того часу, це поза конкуренції. Но мені до вподоби і новітні технологіі, особливо деякі, а якщо вони ще і ексклюзивні, то це якраз для мене.
Тут фото салону не робив, змінювати його таки прийшлось від попередниці, він інший, но дверні карти трішечки не відповідають до данною машини( просто лінь було з ними щось робити) Скло, а верніше плівку ПВХ, тонував лаком для ліхтарів той що в балонах іде.
По 166-ій скоро підсумую

div_20 писав:Отличная работа по GTC4 Аналогов пока на рынке моделей и нет, за исключением дорогущего LookSmart/BBR.

Дякую!
От від всього дорогущого, я і намагаюсь уникнути, і знайти рішення у рамках журналки або ще чимсь на кшталт цього

А можно по подробнее про лак для лихтарив? Что за лак такой?

laspi писав:А можно по подробнее про лак для лихтарив? Что за лак такой?

Він багато у яких виробників є. Гугл до допомоги Я використував від Нью Тона

laspi писав:А можно по подробнее про лак для лихтарив? Что за лак такой?

Есть у Revell и Tamiya, первым пользоваться не советую.

Ну ревел и тамия это модельные лаки, а нью тон-автомобильный, в этом есть большая разница. Например модельные лаки лояльны к пластику, а вот автолаки могут быть более агрессивными.

[quote="streetst".... і пам'ятаю в тебе були проблеми з тонуванням скла, бачу тут ти її вдало вирішив, як ?[/quote]

Ну тоді була не зовсім моя провина. Модель, на якій я це робив була також отапгрейдена зі звичайного Хот Вілса, а остеклення там якесь капронове а не з оргаліту, напевно якась реакція не сумісності відбулась між лаком і матеріалом з якого було зроблено остеклення яке залишив від донора,так воно помутніло а бокові робив з ПВХ плівки, то з ними було все гаразд. Ось як це виглядяало:



Но кожен раз коли я на неї дивився, мене це дуже напружувало, і я вирішив виправити цей недолік. Змінив його на нове також з ПВХ плівки. Тепер це виглядає ось так......



Ось ссилка на цей лак, щоб було зрозуміло про що іде річ Лак для ліхтарів

Игорек, а подиум сам забацал? Само собой не фотошоп, но как надпись сделал?
Прошивка как на БоБРрах))

Костя, подиум делал из полистирола. Обклеивал экокожей строчку наносил вручную, подделывая под именитые бренды
Надписи, лого из дюраля, подпись - вышивка!
Едине, не має прозорого ковпака на нього, думав колись зроблю. Но зараз, не знаю чи потрыбні вони взагалі ці подіуми. В перспективі , будуть усі вони до купи в одному місці сховищі стояти, і з ціх подіумів будуть зняті що для деяких колись робив. Хоча якщо був би у мене дім-музей, тоді би залишив

Деякі авто, сприймаються не відразу і закохуєшся в них ні з першого погляду, ось як і з цією моделлю . Скільки не дивився на фото цього прототипу, ніяк не міг зрозуміти: як можно було сотворити, між іншим знатним ателье, якому притаманні доволі цікаві екземпляри, з плавними лініями і м,якими обводами, створити таке неприглядне і дивокувате на вид авто. Но Джузепе Мітіно з дизайн - центру Zagato міркував зі своєї колокольні, і супротив канонам цього ательє, відтворив авто з незграбними кутовими лініями. З однією осособливістью цієї моделі були фасонні щитки які нагадували щитки середньовічного лицаря.Декілька горізонтальних щілин оминають і кут переднього крила, нагадуючи ілюзію фальшрадіаторной грати.Хоча справжній радіатор охолодження знаходився між широким зрізом лініі бамперів . Авто було викрашено у синій металік залон у світлих тонах. Салон до тогож виглядав з розкішью від аскетичних і спартанських попередників і після свого закінчення було представлено у 1971 році во всій своїй красі перед відвідувачами Туринського автосалону. І на мое здивування, це творіння Zagato отримало признання публіки і преси, котра відмітила його незвичайний вид, просторий салон, і надзвичайну аеродинаміку. Мету, яку поставили перед собою творці FERRARI 3Z -покращення аеродінаміки, було досягнено на користь функціоналу і простій по дізаайну конструкції , позбавленой зайвих стилистичних експеріментів. Після Турина, авто відправили у США де Луиджи Кінетті виставив його у своєму салоні. А у 1974 році Кінетті заказав Zagato нову інтерпритацію цього авто. Правда на цей раз як донор, послужила ФЕРРАРІ 330 GT, і це була вже крита версія, но вже без жалюзійних щитків, замість яких були плексигласові і прозорі.




Про модель:Як то прийшла вона мені на переробку, так як мала масу недоліків як у кольорі( мала червоне забарвлення, а це ще раз підтверджує моє припущення, що мати тільки червоні ФЕРРАРІ не тільки не вірно, а і неприпустимо як у даному індівідуальному випадку) так і хибною геометрією. Виправив недолік з кузовом, модель була размножена і вже ця сама представлена на фото модель, є клоном тієї смоляної моделі. І якщо в тій були травлені обвіси, тих же щитків, решиткі радіатора то тут мені довелося відтворювати це своїми примитивними засобами но надійними і перевіреними часом.....


FERRARI Z3 Spider