Форум Українських Колекціонерів

Если не ошибаюсь производитель HPI.

Альфа очень красивая, а в ДТМе вообще . С обновками .

collectionUA, laspi, ambler27, kubik - дякую за відгуки!

ambler27 писав:Альфы - это сила!!! Очень красивые... поздравляю!!!
только у тебя одна или две Альфы, я что-то не понял и кто производитель?

Діма, Альф три. Спочатку придбав одну чемпіонську №8, але потім підвернувся набір з двох 155х команди Alfa Corse, №№7,8.
Виробник - HPI, мабуть найкращий виробник в дайкасті, який, нажаль вже не випускає 43й масштаб. Порівняно з мінічампсовськими Альфами HPI на порядок кращі.
А ще є така





В сезоні 1993 етап складався із двох гонок. На випадок пошкодження в одній гонці командам дозволялось мати запасну машину, яка нумерувалась із додаванням літери Т. Як ось ця, Т8. Приміром на першому етапі в Зольдері наприкінці першої гонки Нанніні мав проблеми з КПП. Стартував із запасною машиною на 28й!!! позиції і впродовж гонки зміг піднятися до третього місця! На Норисрингу він також пересів на цей автомобіль, щоправда, невдовзі зійшов. Але на цих гонках автомобіль маркувався як Т7. Я не можу сказати, чи виходив цей автомобіль із маркуванням Т8 на старт, думаю, що ні. Мені невідомо, де Ларіні виступав на цьому авто, найімовірніше він просто стояв у боксах. Але моделька дуже гарна, тому купив.
Взагалі, я вважаю Alfa Romeo 155 TII V6 DTM найкрасивішим автомобілем в серії ДТМ. Можна згадати BMW E30, BMW M4 DTM (F32), Mercedes 190E, Audi A4 DTM (B8). Красивих авто в ДТМ було багато. Але 155та - найкраща.
p.s. в якості анонсу - далі будуть також АР155. Іншої команди.

Olexander писав: Діма, Альф три. Спочатку придбав одну чемпіонську №8, але потім підвернувся набір з двох 155х команди Alfa Corse, №№7,8.
Виробник - HPI, мабуть найкращий виробник в дайкасті, який, нажаль вже не випускає 43й масштаб. Порівняно з мінічампсовськими Альфами HPI на порядок кращі.

Да, минич конечно попроще будет, ну так его модели наверное ещё в 90-х выпускались, HPI - уже более новое производство, вот и качество лучше.

Olexander писав:p.s. в якості анонсу - далі будуть також АР155. Іншої команди.

Бело-красные Альфы в ливрее "Martini"???

ambler27 писав:...
Бело-красные Альфы в ливрее "Martini"???

І ці також, але пізніше
А поки що - Alfa Romeo 155 V6 TI команди Schübel Engineering.

На автівці №№14 команди «Schübel Engineering» у 1993 році виступав британець Крістіан Даннер. Вже перший етап у Зольдері він двічі прийшов другим – нагадаю, подіум весь зайняли пілоти Альфи. В Хоккенхаймі він також йшов у группі лідерів, проте проколов колесо, і відкотився назад, фінішувавши 8м і 6м. Невдалим виявився Нюрнбургринг – на другій гонці через пошкодження авто довелось зійти, проте наступний Вунсторф приніс 4й і 5й результат. Далі – краще, на Північній петлі Даннер підкорив подіум (2 місце у 2й гонці), а на Норисрингу двічі прийшов третім. Така жадана перемога прийшла в поза заліковій гонці у Донінгтоні. Наступні гонки приносили 4-6 місця, а подіуму дістатись вдалося лише на міській трасі в Берліні.
Цікава деталь – модель відтворює болід Даннера починаючи з етапа в Зігнені – зелений ніс його Альфа Ромео мала останні три етапи – Зінгер, АФУС, Хоккенхайм. Боліди команди Alfa Course мали білого носа.
Сезон 1993 пілот боліду з №14 завершив на 5му місці, поступаючись лідеру, Нікколі Ларіні рівно 100 балів – 161 проти 261 у чемпіона. Проте цей результат був другим серед пілотів Альфи Ромео – завдяки стабільності і високим результатам Крістіан Даннер випередив не тільки товариша по команді Франчію, але й Алессандро Нанніні.

Чудові Альфи!

Bogd@n писав:Чудові Альфи!

Поддерживаю

Саша! Форум - для коллекционеров, не все имеют возможность подержать в руках показанные тобой модели, тем более не все знают даже, что эту модель сделал тот то и тогда то...Поэтому совет: Укажи в заголовке производителя и от щедроты души его каталожный номер... Поверь, кому-то это сэкономит массу времени.
О моделях. Не в тему, но очень понравились...
Спортивные ливреи способны сделать из запора - МОНСТРА! Жалею, что не могу подобрать под себя этот самый HPI...

Дякую за відгуки, друзі!
Володимир, цінна порада. Якось пройшло поза увагою, що виробник не вказаний в повідомленнях. Щодо каталожного номеру - складне питання, але виробника буду писати в титулці.
А в переліку моделей від НРІ, думаю, могли б знайтися парочка моделей і для вашої коллекції. Наприклад, цивільний Стратос у них дуже пристойний, або Лянча Дельта (взагалі - диво а не модель)
До речі, хто підкаже, як зробити посилання на пости в темі із списку моделей на першій сторінці? Щоб був клікабельний список?
P.S. В якості анонсу - далі буде трохи штутгардців. А потім знову міланці. І трохи баварців.

На відміну від Альфи, Мерседес не наважився виставити повністю нову техніку. Переважна більшість пілотів Мерседеса почали сезон на другій еволюції. Людвіг і Шнайдер вивели в бій перехідний AMG Mercedes 190E, що відрізнявся більш агресивним аеродинамічним обвісом. Модель базувалася не на еволюційних версіях, а на автентичному 190Е, цього вимагав омологаційний регламент. По факту це була спроба засунути в старий кузов начинку від майбутнього С-класу, проте сам він ще готовий не був. Штутгардці не мали повністю випробуваних революційних рішень як для класу-1, на відміну від італійців, що «обкатали» свою Альфу наприкінці 92го року. Нововведення Мерседес вводив поступово, протягом сезону, приміром, лише перед етапом в Діпхольці на автівку Шнайдера встановили активну підвіску. Така нерішучість і неготовність ризикувати коштувала мерседесівцям балів і, як підсумок, премог.
Тож, що за болід був новий 190Е АМГ? Згідно з регламентом, вага AMG Mercedes 190 E Class 1 становила 1000 кг, тобто на 20 кілограмів більше, ніж автомобіль 1992 року. Було змінено положення двигуна, тепер він розташований на п'ять сантиметрів нижче і на 12 сантиметрів далі до задньої стінки, порівняно із Evo II. Характеристики двигуна були практично ідентичні з Evolution II.
Автомобіль оснащений новими аеродинамічними елементами, що зумовлено зміною колії - з 1470 mm до 1590 mm спереду і з 1455 mm до 1555 mm ззаду. Передня підвіска - так звана A-arms, пружинна, торсіонний стабілізатор
Задня лишилась такою яке і на ево2 – багато важільна, пружинна із торсіонами.
За Мерседес виступали 2 команди – AMG (Снайдер, Людвіг, Лор і Аш) і Zakspeed (Тіім, Ван Оммен). Також були приватні команди – Мантей і Уве Альцен виступали на другій еволюції за Persson team, також в «юніорській» команді вийшли на старт Санді Грау та Стіг Амтор, в наступних сезонах вони ще нам зустрінуться..
Першу перемогу Мерседесам в 1993 році приніс Бернд Шнайдер на етапі в Хоккенхаймі. Два перших місця одразу зробили Шнайдера найближчим конкурентом Ніколи Ларіні, і другі місця на наступному Нюрбургрингу лише посилили позиції німця. Три етапи фортуна не схилялася до Шнайдера, але на Діпхольці – знову подіум. Зінген – перемога і 2ге місце, а інцидент на Афусі не дозволив розвинути третій результат. Як підсумок – Шнайдер посів 3ю сходину в підсумку чемпіонату, випередивши лише на один бал минулорічного чемпіона Клауса Людвіга.
Роланд Аш так само, як і Шнайдер мав три перемоги на етапах в Діпхольці та АФУСі, двічі прийшов другим і тричі – третім. Проте на відміну від Бернда Роланд не фінішував лише один раз в Зінгені, в той час Шнайдер мав чотири сходи. Роланд Аш в сезоні 1993 повторив свій результат 88 року, зайнявши у підсумку 2 позицію в чемпіонаті. Як на мене – неабиякий результат, зважаючи на техніку та рівень конкурентів. Зауважу, що минулорічний чемпіон Людвіг посів лише четверту сходинку, набравши 171 бал проти 204 у Аша.