Форум Українських Колекціонерів

Lamborghini Diablo Roadster VT-R

Дизайнер - Марчелло Гандіні
Виробник - Automobili Lamborghini SpA

ДВИГУН - 5.7 L Nat Aspirated V12
ПОТУЖНІСТЬ - 540 к.с. при 7100 об/хв
МАКСИМАЛЬНА ШВИДКІСТЬ - 335 км/год / 208 миль/год

Паливо - 100 літрів / 26 галонів
Моторне масло - 13 літрів / 3 галони

Колісна база - 2650 мм / 104,15 дюйма
Загальна довжина - 4510 мм / 177,24 дюйма
Загальна ширина - 2040 мм / 80,17 дюйма
Загальна висота - 1115 мм / 43,82 дюйма
Передня колія - ??1540 мм / 60,52 дюйма
Задня колія - ??1640 мм / 64,45 дюйма
Відстань від землі - 110 мм / 4,32 дюйма
Передній звис - 930 мм / 36,55 дюйма
Задній звис - 890 мм / 34,98 дюйма
Вага - 1430 кг / 3153 фунтів
Розподіл - 44/56 % перед/зад

У 1997 році Automobili Lamborghini SpA побудувала одиничний спеціальний автомобіль для чемпіонату однієї марки – Diablo Roadster у версії VT-R. Він був заснований на версії VT Roadster edition MY1995, але з якоїсь причини оснащений тільки приводом на два колеса і використав ретельно налаштований V-12, що забезпечує майже 600 л. у повному гоночному налаштуванні.

Цей родстер мав повітрозабірники замість блоків передніх фар. Було встановлено лише одне ковшеподібне сидіння гоночного типу із п'ятиточковими ременями безпеки. Відразу за сидіннями поверх кришки двигуна були встановлені великі повітрозабірники.

Цей єдиний у своєму роді Lamborghini Diablo VT Roadster-R був пізніше проданий ентузіастам у Сполучених Штатах.



Лео Моделс. Гарна моделька. Боявся, щу бюджетка проігнорує особливості оригіналу, але ні - все скопійовано. Був ще перепак від Алтаї, але він трішки дорожчий і нічим не відрізняється.

Lamborghini Murciélago R-GT

Подія - 2007 24 Hours of Le Mans
Дата проведеняя - 16-17 червня 2007 року
Команда - JLOC Isao Noritake
Автомобіль - Lamborghini Murcielago R-GT
Клас - GT1
Силовий агрегат - Lamborghini L535 6.0L V12
Гума - Yokohama
Екіпаж - Koji Yamanishi / Atsushi Yogo / Marco Apicella
Позиція - 54-е місце, не фінішував (тестова гонка)



Лео Моделс. Модель дійсно крута. Таке враження, що в журналку сунули перепак Алтаї чи Іксо. Хороша якість і достовірність. Та ж Діабло в кузові R-GT зроблена зовсім хибно.

Lancia Delta Integrale 16V

Подія - Rallye Sanremo / Rallye d'Italia 1989
Дата проведення - 8. 10. – 12. 10. 1989
Команда - Martini Lancia
Автомобіль - Lancia Delta Integrale 16V
Екіпаж - Biasion Miki / Siviero Tiziano
Позиція - переможець



Алтая. Доволі вдала модель.

Lancia Fulvia 1.6 Coupe HF

Подія - Rallye du Maroc 1972
Дата проведення - 27. 04. – 30. 04. 1972
Місто проведення - Rabat, Casablanca
Автомобіль - Lancia Fulvia 1.6 Coupe HF
Екіпаж - Lampinen Simo / Andreasson Solve
Позиція - переможець



Алтая. Бюджетка, та що йшла просто на підставках. Доволі стара модель, але непогана для свого сегменту.

Lancia Stratos HF

Подія - Rallye Automobile de Monte-Carlo 1977
Дата проведення - 22. 01. – 28. 01. 1977
Автомобіль - Lancia Stratos HF
Команда - Lancia Alitalia
Екіпаж - Munari Sandro / Maiga Silvio
Позиція - переможець



Це вже стандартна Алтая, у боксі з похилою підставкою, стилізованою під прапор.

Lancia Monte Carlo Turbo

Подія - 1980 24 Hours of Le Mans
Дата проведення - 14-15 червня 1980 року
Автомобіль - Lancia Monte Carlo Turbo
Силовий агрегат - Lancia 1425cc S4 turbo
Клас - Gr.5 SP 2.0
Команда - Scuderia Lancia Corse
Екіпаж - Hans Heyer / Teo Fabi / Bernard Darniche
Позиція - не фінішував, вийшов з ладу масляний насос через 2 години гонки
Кількість кіл - 6



Алтая, сучасна Ле-Манівська серія. Один з перших номерів. Модель в принципі нормальна, виглядає добре. Але все портить шматок гофрованої трубки білого кольору, що стирчить з торпеди. Його там не повинно бути. Навіщо! - Одні китайці знають. Мабуть щось курнули.

Ligier JS2


У 1960-х колишній гонщик Гі Ліжье володів успішним підприємством з виробництва болідів для Формули-1, а також мікролітражок, для управління якими не потрібні права водія. Наприкінці 60-х Лижье задумав також випускати розкішні спортивні автомобілі, які могли б їздити дорогами загального користування та стати продовжувачем традицій Facel-Vega. Так в 1969 році з'явилася модель JS1; індекс було дано за ініціалами Жо Шлессера — кумира та друга Ліжжя, який розбився на Гран-прі Франції 1968 року.

Прототип створювала команда фахівців, які раніше розробляли успішні шасі і кузова для Формули-1. Прототип вдався, але багато деталей були імпортними (зокрема двигун від Ford Capri), а Ліжье прагнув створити споконвічно французький автомобіль. У 1971 році двигун довелося замінити, в результаті чого модель отримала індекс JS2.

На міцну раму із штампованої сталі навісили склопластиковий кузов, встановили повністю незалежну пружинну підвіску та дискові гальма з підсилювачем. Силовий агрегат взяли у Citroen SM, який насправді мав італійське коріння, оскільки розроблявся Maserati. Перший варіант двигуна мав об'єм 2675 см куб та важив 140 кг, потужність становила 170 л. с. Потім обсяг збільшили до 2965 см куб, що дозволило досягти потужності 190 л. с. при 6000 об/хв та віддачі в 64 л. с. на літр. Після оновлення ціна зросла на 500 франків і становила 74500. Двохдверне купе з відкидним верхом мало середньомоторне компонування: мотор містився за сидіннями, причому не поздовжньо і не поперечно, а по діагоналі. Диски виготовлялися із двох листів сталі, скріплених шаром поліуретанової піни. Доповнила технічну начинку п'ятиступінчаста коробка. Завдяки гарній розвісі та технічній трансмісії автомобіль розганявся до 247 км/год, що за мірками 70-х було високим показником. Зовні машина виділялася широким вітровим склом, фарами під прозорими ковпаками, низькою хвостовою частиною, литими дисками та повітрозабірниками у верхній частині задніх крил.

Суперкар Ligier JS2 продавався через дилерів Citroen, але особливо стійким попитом не користувався. Зараз достеменно невідомо, скільки екземплярів вдалося реалізувати: різні джерела називають різні числа, зокрема сайт automobile-sportive.com вказує число 249 одиниць. Проте автомобіль отримав визнання у себе на батьківщині, а Гі Ліжье через сім років після початку виробництва згорнув цей проект і знову зосередився на своїй гоночній команді у класі Формула-1.

Подія - 1975 24 Hours of Le Mans
Дата проведення - 14-15 червня 1975 року
Автомобіль - Ligier JS2
Силовий агрегат - Maserati 3.0L V6
Гума - Michelin
Клас - S 3.0
Команда - Automobiles Ligier Gitanes
Екіпаж - Jean-Pierre Beltoise / Jean-Pierre Jarier
Позиція - не фінішував
Кількість кіл - 36



Іксо, серія Легенди Ле-Ману. Сам автомобіль дуже красивий і модель класна. Хоча видно халтурність Іксо. Могли вже і зробити нормальні задні фонарі.

1971 Ligier JS3 (JS3-01)

Дизайн автомобіля був розроблений наприкінці 1970 року Мішелем Тету (Michel Tetu). Дві різні моделі автомобіля були побудовані та випробувані в аеродинамічній трубі Ейфеля наприкінці січня 1971 року, перш ніж вибрати одну з них, яка стане остаточною конструкцією. JS3 був дводверною двомісною «баркетою» з відкритим верхом, призначену виключно для кільцевих гонок. Як і JS1, JS3 був названий на честь колишнього товариша по команді, ділового партнера та близького друга власника компанії Гая Ліжье (Guy Camille Ligier) Джо Шлессера (Joseph Theodule Marie Schlesser), який загинув під час третьої гонки Формули-1.




Старенький Норев - Джет Кар. Пластикова модель. Цікаво те, що, напевно, окрім цього варіанту, більше ніхто і не робив подібну. А автомобіль рідкісний. Тому я перелопатив її. Перефарбував та допрацював.

Lister Storm GT

Подія - 2003 Spa 24 Hours
Дата проведення - 25 – 26 червня 2003 року
Місце проведення - Спа-Франкоршам, Бельгія
Автомобіль - Lister Storm
Клас - GT
Силовий агрегат - Jaguar 7.0L V12
Гума - Dunlop
Команда - Lister Storm Racing
Екіпаж - Andrea Piccini / Gabriele Lancieri / David Sterckx / Gavin Pickering
Позиція - 10-е місце
Кількість кіл - 455



Алтая. Дуже кльова модель.

Lorraine-Dietrich B3-6 Sport

Лорен-Дітріх (фр. Lorraine-Dietrich) — французька компанія, що спеціалізувалась на випуску автомобілів та авіаційних двигунів з 1896 по 1935 рік.

У 1919 році новий технічний директор Маріус Барбару (Marius Barbarou), колишній головний конструктор компанії "Делоне-Бельвілль" (Delaunay-Belleville), представив нову модель з двома варіантами колісної бази A1-6 і B2-6, через три роки з'явилася B3- 6. На всіх моделях використовувався шестициліндровий двигун 15 CV (11 кВт) 3445 см куб, з верхнім розташуванням клапанів, напівсферичними головками, алюмінієвими поршнями та чотирма підшипниками колінчастого валу.

У 1923 році, три спеціально підготовлені автомобілі брали участь у першій гонці 24 години Le Mans. У 1924 році була створена модель 15CV Sport, з подвійним карбюратором, серво підсилювачем гальм на всі чотири колеса (тоді звичайні гальма на всі колеса були рідкістю). Моделі 15CV Sport зайняли друге та третє місце, нарівні борючись із трилітровим Bentley. У 1925 і 1926 роках повна перемога на гонках Ле-Ману. Середня швидкість становила 106 км/год. Таким чином, Lorraine-Dietrich стала першою маркою, яка здобула перемогу в Le Mans двічі і першою, яка перемогла два роки поспіль.

Ці перемоги сприяли популярності туристичної версії моделі 15CV. Ще випускалися моделі 12CV і 30CV з 2,3- і 6,1-літровими верхньоклапанними моторами. У 1932-му було розпочато виробництво нової комфортабельної машини 20CV з 6-циліндровим двигуном 4086 см куб, яка замінила модель 15CV. Однак вона не мала попиту. 1935 року фірма припинила всю діяльність в автомобільній області.

Подія - 1925 24 Hours of Le Mans
Дата проведення - 20 - 21 червня 1925 року
Автомобіль - Lorraine-Dietrich B3-6 Sport
Силовий агрегат - Lorraine-Dietrich 3.5L S6
Гума - Englebert
Клас - 5.0
Команда - Societe Lorraine De Dietrich
Екіпаж - Robert Bloch / Leon Saint-Paul
Позиція - не фінішував (аварія після 9 годин гонки)
Кількість кіл - 33



Клятий Атлас. Вони навіть не змогли правильно вказати рік гонки. До того ж на моделі повністю відсутній хром там, де він повинен бути. Прийшлося допрацьовувати.