Сьогодні до перегляду пропаную унікальну машинку, яку мені хотілось колись відтворити. Можливо все вийшло не так як хотілось, бо знехтув та спростив на етапі виготовлення болванки, але таки всеж наживо без макро все виглядає більш приємно.
А річ піде про ще однин незвичний для
FERRARI кузов , такий собі бредван, на кшталт 250 та 330 випущених раніше. Машина була придбана Луіджі Чінетті - молодшим батько котрого був триразовим переможником Ле-Ману і амеріканським імпортером
FERRARI та Джином Гарфіклем. Чінетті вирішив поексперементувати з дизайном
Daytona і разробив ідею більш функціонального і практичного
FERRARI з детальною компоновкою Джина Гарфінкля. Він переконав Боба Гіттлмана архітектора з Флоріди, в тому що ця
Daytona стане остаточною відпвіддю на повседенні покупки.
В той час, коли знаменіта ера автомобілей , виконаних на індівідуальних замовах на потужних шасі елітного рівня, майже випарилась на початку 70-тих років на користь більш невибагливих до виробницьтва конструкцій , деякі покупці
FERRARI з тугими гаманцями , все ще жадали дійсно унікального замовлення. В якості чтого ця машина і є тим самим прикладом, була придбана Бобом Гіттманом звичайна 365 GTB /4 Daytona 1972-го року , яка була 805-ою за обліком і номером шасі 15275. Машина була доставлена в Філадельфію , де і почалося його пербудування. Архітектор і будівник Боб Гіттлман, який відвідав
Chinetti Motors попросив виготовити для нього трохи інше ніж модіфіковану 330-ту GT 2+2 раніше вже разроблену Луіджі Чінетті . Відповідно Чінетті спроєктував гладку лінію даху яка простирається прямо від центральної стійки до задньої частини хвоста включаючи не відкриваючу задню двер. Задній відсік став доступним завдяки відкривним боковим прозорим панелям, а носова частина обрела нижню панель з переробленою решіткою радіатора. Взагалі від оригіналу залишилось тільки лобове скло та бокові двері. Всі інші деталі кузова набули інших форм і чинності. Кокпіт також був перероблен, де прибори винесли на центральну консоль і обробили вишуканим деревом покритим яхтним лаком, що надала салону дуже багатого вигляду. Після того як дизайнерськи чертежі були закінчені, їх передали для виготовлення і збірки деякій
Panther Westwinds Роберта Янкєля разташований в Суррєї (Англія) відомою за якістю своїх робіт. Як згадував Янкєль- " Це було просто. Нам надали декілька грубих набросків, і нам прийшлося інтерпретувати і переважно проєктувати машину, бо Чінетті не уточнив як це повинно бути закінчено .
Після завершення у зимні місяці 75-76 років , був доставлен у Флоріду кузов з унікально поєднуючими технічними характеричтиками і єксплуатаціонними можливостями звичайної
Daytona але з вишуканим і індівідуальним дизайном. Це авто викликало не аби яку зацікавленність в мєждународній пресі і була представлена на обложках неяких популярних тоді журналах. Боб Гіттлман декілька років був ї власником, а на початку 80-их була продана, і після цього мала багато власників.
Через деякий час теперішній її власник придбав її у 2013 році , організував повну її реставрацію бившим ремесленніком
Panther Westwinds Ендрю Маккензі який приймав участь у 70-тих роках в її будуванні, тим самим запезпечив їй виключну достовірність . Авто знов "зажило" і маючи на своєму спидометрі 4500 миль воно з повагою виставляється на різноманітних конкурсах. Така вот історія цього авто, якої я не кожен раз приделяю уваги, але це виключний случай, тому і прийшлось пожертвувати часом і стертими подушечками пальців






Ну і про цю мою подєлку на це авто. Все як є, не краще і не гірше. Наживо вона виглядає сносно, а то щас налетять коршуни і давай клювати в саме тем'ячко

Тому попереджаю, сприймайте без будь яких коментаріїв а тим більш . До тогож що вона одна єдина на усьому білому світі
FERRARI 365 GTB / 4 Daytona Shooting Brake 1975 # 15275













